Зпосеред можливих гарантій міцного подружнього зв’язку знайдемо міф про те, що чоловік і жінка мають «підходити» один одному у ліжку. Міф, під яким немає жодного грунту.
Сумно щораз частіше чути історії людей, які впродовж років тривають у певних зв’язках, а сім’ї при цьому не мають. Чоловіка, дружини, дітей. Пережили разом усе – від закоханості до всіх деталей спільного життя. Пізнали один одного з найрізноманітніших сторін – і розійшлися.
Рішення одружитись є занадто важливим, щоби бути поспішним. Водночас очікування, що інша людина здійснить усі наші мрії і задовільнить потреби свідчить про нашу незрілість. Так є із поширеною думкою про те, що майбутні подруги мають підходити одне одному в сексуальному плані.
У цьому твердженні – неймовірно збідніле і спрощене бачення людини. Визначальними тут стають речі, які насправді такими не є.
Тіло важливе
Ні в якому разі не можна сказати, що тіло не важливе. Саме тому, що має велике значення, заслуговує на належне ставлення до себе. Не є будь-чим, не є полем для експериментів. Бо є частиною мене. Кожна людина – це тіло і душа. Усе, що відчуває тіло – відчуваємо зсередини, особливо у сфері сексуальній. Відчуваємо на глибинних рівнях психіки, емоцій, тобто за найінтимнішою межею, куди не може заходити будь-хто.
Не вдасться випробувати людину на те, чи вона підходить мені чи ні, розпочинаю із фізичного сексуального контакту. Це наче впустити в дім незнайому людину, щоби переконатись, чи вона чесна, не злодій, не вбивця.
Пам’ять тіла
Подружжя єднає людей, тіла яких мають свої історії. Часом – надто складні. У пам’ яті тіла можуть бути записані насильство, використання, зрада, порнографія. Можливо, сором і приниження. Мабуть, більше тих, хто має рани у цій сфері, аніж тих, кому вдалось їх уникнути.
Чи вистачить наготи, щоби ці рани загоїти? Дуже складно вилікуватись від страху перед болем і ввідкиненням. Іноді потрібно дуже багато часу. Чи вистачить для того, щоби пізнати один одного у безпеці і взаємному прийнятті, формули: спробуємо пожити разом, щоби випробувати себе навзаєм?
Справжня турбота
Таке вибіркове прийняття одне одного «щоби спробувати» насправді завдає кривди обом сторонам. Бо якщо щось не підійде – розійдемось.
Як кривдять зв’язки, розпочаті у ліжку, за якими тягнеться лише тривале довголітнє розчарування: бо ніхто з двох не готовий ані створити сім’ю, ані розірвати стосунки.
Як багато жінок опісля кількох спроб «життя на пробу» втрачають можливість реалізуватись як матері.
Для того, щоби дізнатись, чи людина підходить мені у сексуальному плані, слід дізнатись про неї щось зовсім інше. І допоможе тут запитання: Чи можемо довіряти одне одному? Чи у нас спільні ціннісні і життєві орієнтири, чи хочемо приймати одне одного такими, якими є? Чи здатні співчувати одне одному?
Якщо ми насправді турбуємось про іншого, то вистачить сил і уміння, щоби одговорювати потреби у всіх сферах життя. Із природного бажання не скривдити іншого і не трактувати як інструмент з’являється не лише можливість «підходити» один одному, але збудувати міцний глибокий інтимний зв’язок. А це потребує часу і зусиль. В здоров’ї і хворобі, в добрі іпроблемах, у безпеці взаємної щирості.
Адаптація Тетяни Трачук
